Ревнощі- це ..
Ревнощі — це складна емоція, знайома майже кожній людині. Вона може виникнути раптово у людей різного віку, орієнтації та статі. Ревнощі проникають у наші думки й почуття, викликаючи підозрість, сумніви, страх, біль та невпевненість. Часто ревнощі асоціюються з романтичними стосунками, але вони можуть проявлятися і в інших сферах життя — у дружбі, сімейних взаєминах, навіть у професійному середовищі. Це відчуття може бути викликане страхом втрати близької людини або внаслідок невпевненості у власній цінності та значущості.
У цій статті ми спробуємо краще зрозуміти природу ревнощів: які види цієї емоції існують, чому ми схильні ревнувати, як дитячі ревнощі відрізняються від дорослих і в чому їхні основні причини. Окремо розглянемо, як ревнощі можуть перетворитися на замкнуте коло сумнівів і невпевненості в собі, і як можна навчитися керувати цими почуттями, щоб зберегти здорові стосунки й емоційний баланс.
Види ревнощів
Які бувають ревнощі? Нещодавнє дослідження, опубліковане у журналі Social and Personal Relationships, виділяє три основні типи.
- Когнітивні ревнощі. Вони живуть у нашій голові. Уявіть собі постійний неспокійний голос, який нашіптує сумніви про вірність партнера. Головним страхом стає зрада, а ревнощі та підозри виникають навіть без вагомих причин, викликаючи постійну тривожність, скритність, бажання захиститися.
- Поведінкові ревнощі придушують автономію та індивідуальну свободу у стосунках. Вони часто пов'язані з бажанням контролювати партнера і можуть суттєво нашкодити парі. Про яку довіру може йти мова, коли один партнер веде себе токсично через постійні перевірки та стеження?!
- Емоційні — найменш шкідливі з усіх. У помірному прояві вони навіть можуть бути ознакою здорових стосунків. Цей тип ревнощів здатен зміцнити зв'язок між партнерами, спонукаючи їх до відвертих розмов про почуття та межі у стосунках.
Пам'ятайте, що надмірні ревнощі, особливо когнітивні та поведінкові, можуть бути токсичними для стосунків. Натомість, помірні емоційні ревнощі можуть бути здоровим проявом турботи та відданості.
Незважаючи на поширену думку, ревнощі виникають не тільки у романтичних стосунках, коли партнери обмежують коло спілкування чи соціальну активність одне одного. Брати і сестри, що змагаються за батьківську увагу, або колеги, які намагаються справити враження на поважного боса — ними теж керують ці болючі емоційні переживання.
Отже, психологія ревнощів дозволяє виділяти не тільки романтичні, але й платонічні, соціальні, конкурентні або професійні. Останні, як виявилося, доволі поширені. Це підтверджують результати опитування, проведеного в 2017 році: 68 % людей ревнують у романтичних стосунках, а майже 40 % — у професійних.
Здорові і нездорові ревнощі
Нехай ревнощі — це переважно негативна емоція, не слід придушувати її. Важливо розрізняти здорові прояви від нездорових, адже вони мають кардинально різний вплив на стосунки.
Дослідження, опубліковані у журналі Social and Personal Relationships, свідчать про те, що здорові ревнощі можуть стимулювати партнерів до покращення стосунків і зближення.
- Вони сигналізують про те, що стосунки знаходяться у небезпеці. І якщо партнери хочуть налагодити спілкування, вони будують діалог про незахищеність і межі.
- Незначні переживання нагадають партнерам про їхню любов і відданість одне одному. Завдяки ним можна повернути пристрасть, додати гостринку у стосунки.
- Здорові ревнощі допомагають підвищувати самооцінку, самовдосконалюватися, вони спонукають людей долати свою невпевненість.
Хоч якими б корисними не були ревнощі, вони все одно мають негативний потенціал. Можуть викликати підозри, контролюючу поведінку, стеження та навіть агресію. Нездорові ревнощі мають руйнівну силу. Через них відбуваються постійні суперечки. Дослідження, яке проводили у США, показало, що нездорові ревнощі призвели до сварок між закоханими у 50 % випадків. Саме тому партнери втрачають довіру і прагнуть контролювати вибір та взаємодію одне одного. Підозри створюють токсичну атмосферу.
Дитячі ревнощі
Дитячі ревнощі — це емоційний стан, який виникає через страх втратити увагу чи прихильність близьких. Це нормальне явище в процесі розвитку дитини, особливо, коли в родині з'являється новонароджений, батьки розлучаються чи починають нові стосунки після розставання.
Ревнощі можуть проявлятися з перших днів народження молодшої дитини, адже діти переживають, що мама чи тато будуть любити молодших сестер або братів більше, ніж їх. Сила прояву емоції не залежить від різниці у віці дітей, а лише від від характеру старшої дитини.
Чому так відбувається?
Діти дуже люблять своїх батьків і хочуть, щоб вони завжди були поруч. Коли вони відчувають втрату батьківської уваги, починають думати, що любові мами чи тата на них вже не вистачить, а їхнє місце займе новонароджений. Це викликає паніку та тривожність.
Їм складно зрозуміти, що любов батьків залишається незмінною, але новонароджений потребує більше їх часу та турботи. Те, що малюк знаходиться у центрі уваги родичів та суспільства, тільки підливає масла у вогонь. Старші діти можуть кривдити їх, коли ніхто не бачить, можуть відмовлятися від їжі, навмисно мочитися у ліжко, ставати замкнутими, сумними або нетерплячими у своїх бажаннях, наслідувати мову та поведінку молодших дітей.
Ця ситуація може виникнути у кожній родині і вимагає від старших великої уваги, турботи та терпіння. Ще у 2018 році було проведене дослідження, яке показало, що майже 90% дітей відчувають ревнощі в суперництві за увагу батьків у сімейних відносинах.
Щоб цього уникнути, перед народженням молодшої дитини батькам слід пояснити старшій простою та зрозумілою для неї мовою, які зміни відбудуться в сім'ї, якої турботи потребує новонароджений. Завдання батьків — не віддавати перевагу одній дитині, а створювати рівні стосунки, стимулювати у старшої дитини відчуття партнерства, а не суперництва з молодшими дітьми.
Отже, ревнощі можуть проявлятися в різних сферах життя. Важливо розрізняти здорові та нездорові форми ревнощів, оскільки вони по-різному впливають на стосунки.
У нормі це навіть корисно: вони спонукають до діалогу, стимулюють партнерів працювати над стосунками. Якщо ж ревнощі стають надмірними, між партнерами створюється токсична атмосфера, виникають постійні підозри, недовіра та навіть агресія.
Що робити, щоб позбутися ревнощів або зменшити їх прояв?
Психологи рекомендують кілька стратегій, як працювати з собою, щоб зменшити або позбутися відчуття ревнощів:
- Зосередьтеся на власній самооцінці. Часто причиною ревнощів є невпевненість у собі та сумніви у власній цінності. Зосередтеся на саморозвитці, власних досягненнях, хобі та інтересах. Розвивайте самодостатність та самоповагу, щоб зменшити залежність від чужої оцінки, збалансувати емоційну залежність від партнера та зменшити відчуття тривоги.
- Розвивайте емоційну саморегуляцію. Вчіться усвідомлювати та контролювати свої емоції. Використовуйте медитації, практики усвідомленості (майндфулнес) та релаксаційні техніки. Це допомагає знизити емоційну реактивність та уникнути необґрунтованих спалахів ревнощів.
- Відпустіть контроль. Ревнощі часто спонукають нас до бажання контролювати партнера, але це лише погіршує ситуацію. Навчіться приймати те, що ви не можете контролювати дії іншої людини, а лише свої реакції на них.
- Спілкуйтеся відкрито. Обговорюйте свої почуття з партнером, замість того, щоб пригнічувати свої ревнощі або вдаватися до пасивної агресії. Так ви зможете з’ясувати справжні причини вашого занепокоєння і зрозуміти, чи є для них реальний ґрунт.
- Працюйте над довірою. Ревнощі часто виникають через брак довіри, отже слід будувати не тільки довіру до партнера, але й до себе — усвідомлювати свою здатність бути гідним любові та прихильності.
- Вивчіть свої страхи. Ревнощі часто пов'язані зі страхами втрати або зради. Проаналізуйте, звідки беруться ці страхи, щоб усвідомити справжні причини і працювати над ними. Можливо, вони походять з минулого досвіду або з негативних думок.
Працюйте з психологом, якщо ревнощі стають занадто інтенсивними і не піддаються самоконтролю. Не соромтеся звертатися до фахівця. Психотерапевт допоможе виявити глибинні причини ваших почуттів.
